Рідна мова
2009
---------------------(page 1)---------------------
Ну що б здавалося слова
Слова та
голос — більш нічого.
А серце
б'ється — ожива,
Як їх
почує! Знать, од Бога
І голос
той, і ті слова
Ідуть
меж люди!..
Тарас Шевченко
---------------------(page 2)---------------------
Мова українська - то Шевченка слово,
Лесі Українки і Марка Вовчка.
Мова українська - то дарунок Бога.
Це барвисте слово генія Франка.
Лесі Українки і Марка Вовчка.
Мова українська - то дарунок Бога.
Це барвисте слово генія Франка.
Мова українська - це і степ широкий,
Це сади вишневі і гаї, ліси.
Мова українська - океан глибокий
Мудрості народу - вічної краси.
Це сади вишневі і гаї, ліси.
Мова українська - океан глибокий
Мудрості народу - вічної краси.
Мова українська - це велика сила,
Прадідів великих, це духовний світ.
Це борців безстрашних братськії могили,
Голод смертоносний і жорстокий гніт.
Прадідів великих, це духовний світ.
Це борців безстрашних братськії могили,
Голод смертоносний і жорстокий гніт.
Мова українська - берегиня наша,
Пісня материнська, голос немовлят.
Мова українська - це достатку чаша
І найбільше свято із відомих свят.
Пісня материнська, голос немовлят.
Мова українська - це достатку чаша
І найбільше свято із відомих свят.
Мово наша рідна, йди широким кроком
Впевнено і гордо в світле майбуття.
Не лякайся, мила, цих тривожних років.
Ти для нас - єдина і на все життя.
Впевнено і гордо в світле майбуття.
Не лякайся, мила, цих тривожних років.
Ти для нас - єдина і на все життя.
Брилінський.
---------------------(page 3)---------------------
"Рідна мова"
Цареві
блазні і кати,
Раби на
розум і на вдачу,
В ярмо
хотіли запрягти
її, як дух
степів, гарячу.
І
осліпити, й повести
На чорні
торжища, незрячу...
Ти вся
порубана була,
Як Федір у
степу безрідний,
І волочила
два крила
Під
царських маршів тупіт мідний, —
Але свій
дух велично гідний,
Як житнє
зерно, берегла.
Мужай,
прекрасна наша мово,
Серед
прекрасних братніх мов,
Живи,
народу вільне слово
Над прахом
царських корогов,
Цвіти над
нами веселкова, —
Як мир, як
щастя, як любов!
Максим Рильський
---------------------(page 4)---------------------
Українські
народні прислів’я
·
Рідна мова – не полова: її за вітром не
розвієш.
·
Хто мови своєї цурається, хай сам себе
стидається.
·
Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
·
Слово до слова – зложиться мова.
·
Пуста мова не варт доброго слова.
---------------------(page 5)---------------------
ВИСЛОВИ ПРО МОВУ
Мова -
коштовний скарб народу.
Іван Франко
Хто
нікчемну душу має, то така ж у нього мова.
Леся
Українка
Мова —
втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова.
Максим Рильський
Найбільше
і найдорожче добро кожного народу - це його мова, та жива схованка людського
духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої
сподіванки, розум, досвід, почування.
Панас Мирний
---------------------(page 6)---------------------
1908 рік — уся культурна й освітня діяльність в Україні
визнана царським урядом Росії шкідливою.
1914 рік — російський цар Микола II забороняє українську
пресу — газети і журнали.
1938 рік — сталінський уряд видає постанову про
обов'язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.
1983 рік — видано постанову про так зване посилення
вивчення російської мови у школах і поділ класів на дві групи — російські та
українські, що призвело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.
1989 рік — видано постанову, яка закріплювала в Україні
російську мову як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було
відсунуто на задній план, що позначається ще й сьогодні.
КУХЛИК
Дід
приїхав із села,
Ходить по столиці.
Має гроші - не мина
Жодної крамниці.
Попросив він: "Покажіть
Кухлик, той, що скраю".
Продавщиця: "Што? Чего?
Я не понімаю?!"
- Кухлик, люба, покажіть,
Той, що з боку смужка.
- Да какой же кухлик здесь,
Єслі єто кружка!
Дід у руки кухлик взяв
І насупив брови:
- В Україні живете
Й не знаєте мови...
Продавщиця теж була
Гостра і бідова.
- У мєня єсть свой язик,
Ні к чему мнє мова!
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда
В моєї корови:
Має бідна язика
І не знає мови.
Ходить по столиці.
Має гроші - не мина
Жодної крамниці.
Попросив він: "Покажіть
Кухлик, той, що скраю".
Продавщиця: "Што? Чего?
Я не понімаю?!"
- Кухлик, люба, покажіть,
Той, що з боку смужка.
- Да какой же кухлик здесь,
Єслі єто кружка!
Дід у руки кухлик взяв
І насупив брови:
- В Україні живете
Й не знаєте мови...
Продавщиця теж була
Гостра і бідова.
- У мєня єсть свой язик,
Ні к чему мнє мова!
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда
В моєї корови:
Має бідна язика
І не знає мови.
Павло Глазовий.
---------------------(page 8)---------------------
Наша мова
(пісня)
Мова, наша
мова, мова кольорова,
В ній
гроза травнева, тиша вечорова.
Мова наша,
мова - літ минулих повість,
Вічно юна
мудрість, сива наша совість.
Мова, наша
мова - мрійнику - жар-птиця,
Грішнику -
спокута, спраглому - криниця.
А для
мене, мово, ти - як синє море,
У якому
тоне і печаль, і горе.
Мова наша,
мова - пісня стоголоса:
Нею мріють
весни, нею плаче осінь.
Нею марять
зими, нею кличе літо,
В ній
криваві рими, сльози "Заповіту".
Я без
тебе, мово, - без зерна полова,
Соняшник
без сонця, без птахів діброва.
Як вогонь,
у серці я несу в майбутнє
Незгасиму
мову, слово незабутнє.
Слова: Юрій Рибчинський
Музика: Ігор Демарін
---------------------(page 9)---------------------
Тернистий шлях нашої мови
1720 рік — російський цар Петро І заборонив друкувати
книги українською мовою.
1769 рік — видано розпорядження Російської церкви про
вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із
церковних книг.
1775 рік — зруйновано Запорозьку Січ і закрито українські
школи при полкових козацьких канцеляріях.
1862 рік — закрито українські недільні школи, які
безкоштовно організували видатні діячі української культури.
1863 рік — указ російського міністра Валуєва про заборону
видання книжок українською мовою.
1876 рік — указ російського царя Олександра II про
заборону друкування нот українських пісень.
1884 рік — закрито всі українські театри.
---------------------(page 10)---------------------
Той, хто
цурається рідної мови, засуджує себе на злиденність душі.
Василь Сухомлинський
Без мови
нашої, юначе, й народу нашого нема.
Володимир Соссюра
Рідна
мова на чужині ще милішою стає.
Павло Грабовський
Людина,
яка втратила свою мову, - неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм
рідної мови.
Павло Мовчан
Хто не
любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує
на ім'я людини.
Йоганн Готфрид Гердер
---------------------(page 11)---------------------
Супер мені подобається.
ВідповістиВидалити