В античну епоху жителі Європи вважали Атлантику єдиним океаном на планеті. В уяві давніх греків океан оточував землю з усіх боків. Коли їхні кораблі рухались по Середземному морю на захід, виходили за Гераклові стовпи, тобто Гібралтар, моряки бачили безкрайні води, що змикалися з горизонтом. Згідно з давньогрецькою міфологією, там, далеко на заході, жив титан Атлас, який був сином бога Посейдона і тримав на своїх могутніх плечах небосхил. За іменем цього титана і весь водний простір на захід від Європи стали називати Атлантичним морем.
Давньогрецький? філософ Платон у своїх творах «Тімей» і «Крітій» розповів про загадкову країну Атлантиду (Atlantis). Атлант був першим царем цієї країни. Жителі Атлантиди — атланти — підкорили всі відомі тоді країни, крім Греції, яку вберегла від завоювання несподівана загибель Атлантиди: за одну ніч вона безслідно зникла.
Геродот також писав про атлантів. Вони жили в Африці за горами Атлас, а за стовпами Геракла, за Геродотом, знаходилось Атлантичне море. У Птолемея північна частина Атлантики називалась Західним океаном, а південна — Атлантичним морем.
Атлантичний океан найсолоніший зі всіх океанів. Вміст солей у водах Атлантики складає в середньому 35,4%, що більше, ніж солоність Тихого, Індійського і Північного Льодовитого океанів.
Середня глибина океану 3 км., а максимальна глибина у западині Мілуокі в розломі Пуерто Ріко 8 км. 648 м. На поверхні Атлантичного океану над його найглибшою западиною існує своєрідне лійкоподібне заглиблення. Центр його міститься нижче від рівня океану на 25 м. Отже, западина міститься над западиною!
Немає коментарів:
Дописати коментар