Рідна мова / Колискові

Бабусина колисанка

Люлі-люлі...
Де я тебе втулю (покладу)?
У садочок зелененький
Під солодку дулю (грушу).

А та дуля буде цвісти,
Ще й дульки родити.
Моя доня буде рости,
По дульки ходити.



Назбирає тих дульочок
Цілий подолочок
Та й принесе своїй мамі
У подаруночок.

Вибирай си, моя мамко,
Яка солоденька,
Бо ти мене колисала
Як була маленька.

Батьківська колискова 

Світять зорі неозорі,
А над ними - глибина,
Десь за морем, синім морем
Мій синочок засина.

Мама його колисає,
Ніжки ковдрою вкрива,
Біля ліжечка сідає,
Тихо пісеньку співа.

Приспів (двічі):
Спи, мій котику маленький,
Спи, мій зайчику сіренький,
Через зіроньку ясну
Я бажаю тобі сну.

За горами, за морями
Я в далекій далині.
Хай розкаже тобі мама
Та й про татка в чужині.

Про далеку ту країну
Хай розмову поведе,
Намалює, як картину,
І у сон твій покладе...

В лісі є зелена хата

В лісі є зелена хата,
Там поснули ведмежата,
А найменший - вереда,
Сивій мамі набрида.

Каже: Я не хочу спати,
Утечу вночі із хати,
Коли меду не даси,
Риби, сала, ковбаси!

Люлі-люлі, треба спати, -
Над синком шепоче мати:
Як заснеш, тобі усе
Сон в кошівці принесе.

Повішу я колисочку

Повішу я колисочку
Та й на калиночку,
Буде вітер колисати
Мою дитиночку.

Буде вітер колисати,
Пташечки – співати,
Буде моя дитиночка
В колисочці спати.

Повішу я колисочку
На вербу, на вербу, -
Ой чи вітер поколише,
Поки я ся верну?

Спи, маля 

Спи, маля, щоб день прийшов,

Спи, - хай сонце зійде знов.
Спи, а то не згаснуть зорі –
Вічно буде ніч на дворі.

Мусить день новий настать…
А як ти не будеш спать –
Дню новому не прийти,
Не розвіять темноти.

Нині в сутіні нічній
Шиють квіти одяг свій.
Спи, а то плачем своїм
Заважати будеш їм.

Нічку трудяться квітки:
Крають, гладять пелюстки.
День новий загляне в сад –
Гарний буде в них наряд.

Спи, щоб квіточка мала
Вийти з пуп’янка могла:
Як маля не засина –
Спить у пуп’янку вона.

Мусить день новий настать…
А як ти не будеш спать –
Дню новому не прийти,
Не розвіять темноти.

Колискова 

Десь колисочка гойдалась,
Місяць сяяв у вікні,
Там дитину присипляли
З неба зорі осяйні.

Приспів:
І співала пісню мати,
Голос рвався і бринів,
Про любов, про рідну хату,
Про далеких журавлів.             | (2)

Десь далеко дощик тихий
Буде землю умивать,
А тобі, моя утіхо,
Треба швидше засинать.

Приспів.

Розцвітає рута-м'ята
Хилить голову мою,
Ніч на дворі, треба спати,
Люлі-люлі-люлі-лі...

Приспів.