Стихійне лихо — це надзвичайне природне явище, що діє з великою руйнівною силою, завдає значної шкоди району, в якому відбувається, порушує нормальну життєдіяльність населення, знищує матеріальні цінності.
До стихійного лиха належать: виверження вулканів, землетруси, цунамі, обвали, селі, лавини, повені, урагани, тайфуни, смерчі, град, блискавки, лісові пожежі і інші.
Землетруси — явища, що проходять у певних ділянках земної кори. Це одне із найжахливіших стихійних лих. Воно виникає зненацька. І хоча тривалість основного поштовху не перевищує кількох секунд, його наслідки сягають величезних масштабів. Попередити землетрус, зупинити його чи уникнути неможливо. Люди не вміють точно передбачити його початок. На земній кулі щороку відбувається понад 100 тис землетрусів; більшість з них призводять до загибелі тисяч людей і до різноманітних руйнувань.
Землетрус — короткотривалі, раптові струси земної кори, викликані перемінним переміщенням мас гірських порід у надрах Землі. Під час сильних землетрусів, на поверхні Землі часто виникають щілини, зсуви, цунамі; часом землетруси спричинюють великі руйнування. Серед усіх стихійних лих, за даними ЮНЕСКО, землетруси займають перше місце в світі за заподіяною економічною шкодою і кількістю загиблих.
Залежно від причин і місця виникнення, землетруси поділяються на: тектонічні, вулканічні, обвальні.
Виникнення землетрусу пов’язують головним чином з тектонічними процесами. Протягом року на Землі фіксується близько 1 млн. землетрусів. Виділяють гіпоцентр та епіцентр землетрусу. Від них у всі сторони розходяться сейсмічні хвилі. Осередки землетрусів перебувають на глибині 30-60 км, а інколи — на глибині до 700 км. Землетруси можуть викликатися штучно (наприклад, ядерними вибухами).
Землетруси захоплюють великі території і характеризуються: руйнуванням будівель і споруд, під уламки яких потрапляють люди; виникненням масових пожеж і виробничих аварій; затопленням населених пунктів і цілих районів; отруєнням газами при вулканічних виверженнях; ураженням людей і руйнуванням будівель уламками вулканічних гірських порід; ураженням людей і виникненням осередків пожеж у населених пунктах від вулканічної лави; провалом населених пунктів при обвальних землетрусах; руйнуванням і змиванням населених пунктів хвилями цунамі; негативною психологічною дією. У зв’язку з цим одним з актуальних завдань людства є прогнозування місця і сили землетрусу, основане на спостереженнях за земною корою Землі.
Оцінка сили дії землетрусу здійснюється за допомогою спеціальних сейсмічних шкал. Найбільш поширена з них – 12 бальна шкала, варіанти якої прийняті в Європі та США. В деяких країнах, зокрема, Лат. Америки, прийнята 10 бальна шкала, а в Японії – 7 бальна. В Україні прийнято 12 бальну шкалу визначення сили землетрусу. Вивчає землетруси наука сейсмологія, а спостереження за ними здійснює спеціальна сейсмічна служба.
До стихійного лиха належать: виверження вулканів, землетруси, цунамі, обвали, селі, лавини, повені, урагани, тайфуни, смерчі, град, блискавки, лісові пожежі і інші.
Землетруси — явища, що проходять у певних ділянках земної кори. Це одне із найжахливіших стихійних лих. Воно виникає зненацька. І хоча тривалість основного поштовху не перевищує кількох секунд, його наслідки сягають величезних масштабів. Попередити землетрус, зупинити його чи уникнути неможливо. Люди не вміють точно передбачити його початок. На земній кулі щороку відбувається понад 100 тис землетрусів; більшість з них призводять до загибелі тисяч людей і до різноманітних руйнувань.
Землетрус — короткотривалі, раптові струси земної кори, викликані перемінним переміщенням мас гірських порід у надрах Землі. Під час сильних землетрусів, на поверхні Землі часто виникають щілини, зсуви, цунамі; часом землетруси спричинюють великі руйнування. Серед усіх стихійних лих, за даними ЮНЕСКО, землетруси займають перше місце в світі за заподіяною економічною шкодою і кількістю загиблих.
Залежно від причин і місця виникнення, землетруси поділяються на: тектонічні, вулканічні, обвальні.
Виникнення землетрусу пов’язують головним чином з тектонічними процесами. Протягом року на Землі фіксується близько 1 млн. землетрусів. Виділяють гіпоцентр та епіцентр землетрусу. Від них у всі сторони розходяться сейсмічні хвилі. Осередки землетрусів перебувають на глибині 30-60 км, а інколи — на глибині до 700 км. Землетруси можуть викликатися штучно (наприклад, ядерними вибухами).
Землетруси захоплюють великі території і характеризуються: руйнуванням будівель і споруд, під уламки яких потрапляють люди; виникненням масових пожеж і виробничих аварій; затопленням населених пунктів і цілих районів; отруєнням газами при вулканічних виверженнях; ураженням людей і руйнуванням будівель уламками вулканічних гірських порід; ураженням людей і виникненням осередків пожеж у населених пунктах від вулканічної лави; провалом населених пунктів при обвальних землетрусах; руйнуванням і змиванням населених пунктів хвилями цунамі; негативною психологічною дією. У зв’язку з цим одним з актуальних завдань людства є прогнозування місця і сили землетрусу, основане на спостереженнях за земною корою Землі.
Оцінка сили дії землетрусу здійснюється за допомогою спеціальних сейсмічних шкал. Найбільш поширена з них – 12 бальна шкала, варіанти якої прийняті в Європі та США. В деяких країнах, зокрема, Лат. Америки, прийнята 10 бальна шкала, а в Японії – 7 бальна. В Україні прийнято 12 бальну шкалу визначення сили землетрусу. Вивчає землетруси наука сейсмологія, а спостереження за ними здійснює спеціальна сейсмічна служба.
Немає коментарів:
Дописати коментар