28.02.13

Львовознавство / Регіональний ландшафтний парк - Знесіння

Регіональний ландшафтний парк «Знесіння» - об'єкт природно-заповідного фонду України, розташований безпосередньо близько до центру Львова. Створення в 1991 році парку «Знесіння» площею 312 га дало виняткову можливість поєднати типову для міських парків функцію відпочинку з туризмом, а також з охороною та вивченням природно-історичного довкілля. Парк розташований на лісистому узгір'ї Розточчя, в місцевості Кайзервальд.

Територія парку належить до категорії земель природоохоронного, рекреаційного та історико-культурного призначення. Названа на честь християнського свята Вознесіння, ця земля криє в собі таємниці багатьох епох. Зелені пагорби Знесіння разом з Високим Замком формують відомий ще з гравюр XVI ст. силует міста.

На відстані 20-ти хвилинної прогулянки пішки від міської ратуші можна зустріти рідкісну степову рослинність, пісковики та вапняки зі скам'янілими рештками, вкриті лісом пагорби, мальовничі долини зі ставками і потоками. Все це доповнюється слідами давньоруських городищ, храмами і монастирями, старим цвинтарем, музеєм народної архітектури і традиційною малоповерховою забудовою.

На території парку знаходяться:
  • природні ландшафти; 
  • окремі цінні комплекси і об'єкти природи, історії та культури, котрі підлягають особливій охороні;
  • історико-культурні зони (місця визвольних боїв, місця функціонування культурно-освітніх та національних осередків, цвинтар середини ХІХ століття); 
  • малоповерхові житлові забудови з присадибними ділянками, історична квартальна середньо поверхову забудова; 
  • музей народної архітектури і побуту «Шевченківський гай»;
  • промислова зона; 
  • заклади освіти, лікувальні установи, церкви, монастирі, спортивні, військові об'єкти інженерні споруди і мережі. 
Рельєф представлений горами Стефана, Льва (Лиса або Піщана), Баба (Рід), Хомець. Територією парку, розташованого на вододілі Балтійського та Чорного морів, протікають Глибокий і Кривчицький струмки, потік Хомець. У парку «Знесіння» можна зустріти рідкісні степові рослини, оголені пісковики та вапняки зі скам'янілими залишками морської фауни, вкриті лісом горби, долини з озерами і струмками.

Тут, на північних схилах Розточчя, свого часу виникли найдавніші поселення в районі Львова. Практично поряд розташовано три поселення:
  • періоду неоліту та бронзи, IV-II тисячоліття до нашої ери;
  • IX-V століть до н.е. та XIII-XVII століть н.е. 
  • XIII-XIX століть 
В період визвольної війни 1648-1654 р.р. з околиць Знесіння козаки Максима Кривоноса штурмували Високий Замок. У XVII ст. на північних схилах гір активно видобували камінь, південні схили займали сади і виноградники міщан. У XVII-XIX ст. популярними місцями відпочинку стають «цісарський ліс» - Кайзервальд та водолічниця Кіселька. На межі XIX-XX ст. заплавні луки та сіножаті зі сторони ріки Полтви ідуть під забудову, степові ділянки – під городи, прокладають залізницю і будують фабрики, вирубують корінний буковий ліс.

З часів першої світової війни на цвинтарі Старого Знесіння збереглася єдина у Львові не знищена могила Українських Січових Стрільців, котрі полягли за молоду Українську Республіку.

На «Знесінні» також виявлені древньослов'янські язичницькі капища на «Святовидовому полі» (X-XI століть) та на горі Баба (IX-XI і XIII століть), які в наш час відвідують неоязичники.

Позаяк територія парку історично входила до складу приміського села Знесіння, тут є житлова забудова, церкви Вознесіння Господнього та Святого Іллі, колишній костел Святого Войцеха, старий Знесінський цвинтар, фармацевтична фабрика і склозавод. На території парку розташовані також фундамент старої оборонної вежі XIII-XIV століть, доріжки для спуску на гірських лижах.

В другій половині XX ст. великої шкоди ландшафту завдали піскові кар'єри хаотичні звалища відходів, непродумане будівництво деяких об'єктів. В 1960-1970 р.р. організовано лісопарк Шевченківський Гай і Музей народної архітектури та побуту, що сприяло збереженню місцевих ботанічних, геологічних та історико-культурних пам'яток.

Немає коментарів:

Дописати коментар