Нечуй-Левицький / Запорожці / характеристика героїв

Карпо Летючий
Очима свого героя — лоцмана Карпа Летючого Нечуй-Левицький зображує запорожців незвичайними людьми: «такі вони були високі, рівні, дужі! Такі вони були гарні на вроду, що він таких людей не бачив ні між панами, ні між простими селянами». Та і Карпа письменник наділяє всіма чеснотами, називаючи героя «потомком славних запорожців», який «мав увесь хист, усю вдачу запорозьку». І. Нечуй-Левицький характеризує хлопця не лише як «гарного з лиця, гарного зі
стану», але й сміливого прудкого лоцмана через пороги Дніпра. Карпо Летючий — гідний потомок своїх пращурів-козаків, він, як і козаки, любить свою Батьківщину, її природу, сміливий, рішучий, вольовий, як і легендарні козаки-лицарі України, тому і відправляє автор своїх героїв у фантастичний зачарований рай, так схожий на рідний край. Допитливий / Сміливий / Вродливий / Впевнений / Гордий / Побожний Волелюбний

Отаман Іван Музика
Лоцманський отаман дуже любив Карпа і настановив його керманичем, не зважаючи на його дуже молоді літа. Отаман вірив йому, як самому собі.

Гетьман
Всі рушили до гетьмана, який був гарним, високим та сміливим, як і ясновельможні Мазепа й Хмельницький. Найбільше його турбувало те, як живуть люди в Україні, чи й досі терплять від ворогів. Виходить, що і в раю не вдається насолоджуватися красою й багатствами, і там є сумні роздуми про долю рідного краю. Чи не так само й Україну, щедру й прекрасну сторону, через народні сльози й кров немає змоги назвати щасливою?

Козаки-запорожці
Дотепні, проникливі, невибагливі, щедрі Цінують свободу Міцні тілом Витривалі, відважні, хоробрі, легкодушні Гарні, проворні, сильні