Наприкінці XIX століття (у 1891 році) над могилою Тараса Шевченка пролунала пристрасна присяга до загину боротися за незалежність України. її склали юнаки, які прийшли туди, щоб започаткувати Братство Тарасівців. Серед них був й Іван Липа.
Іван Львович Липа народився 24 лютого 1865 року у Керчі. Ріс хлопчина розумним і допитливим, мріяв стати лікарем. Тому після закінчення Керченської гімназії в 1888 р вступив на медичний факультет Харківського університету, але закінчити його не судилося. Саме в студентські роки І.Липа разом з трьома однодумцями здійснює поїздку до Канева, на могилу Кобзаря — там і осінила їх ідея створити політичний нелегальний гурток «Братерство тарасівців». Через політичні погляди майбутній письменник потрапив до в'язниці. Діяльність «Братерства» впала в око поліції, і багатьох його членів заарештували. Найдовше пробув у в'язниці Іван Липа — 13 місяців. Звільнившись, змушений був закінчувати університет на чужині — у далекій Казані. Відтак працював лікарем на Херсонщині та в Полтаві.
Непрості життєві стежки привели І. Липу до Одеси. Там він не просто продовжував лікарську практику, а й дбав про одеситів, побудував лікарню для незаможних. Брав активну участь в українському національно-визвольному русі. В Одесі Іван Львович разом із дружиною видавав альманах «Багаття». У 1917 році був призначений українським комісаром Одеси. Разом із сином Юрієм у 1917 році Іван Липа засновує видавництво «Народний стяг», яке було єдиним на той час українським видавництвом в Одесі. У 1918 році став членом уряду Української
Народної Республіки і переїхав з родиною до Києва. 3 1919 року належав до Української партії соціалістів-самостійників, входив до її проводу.
Після поразки УНР Іван Липа поселився у Винниках біля Львова, де працював лікарем і займався літературною діяльністю. Трохи більше двох років прожив Іван Липа у Винниках. Але думками завжди був з близькими і рідними людьми, з якими розлучила доля, — дружиною Марією, що залишилася в Одесі, і сином Юрієм — студентом медичного факультету Познанського університету, з якими підтримував постійний зв'язок через листування.
13 жовтня 1923 року після хвороби Івана Липи не стало...
Письменник написав багато творів, серед яких є проза, оригінальні фантастичні оповідання, чимало байок і казок для дітей. А дітей письменник дуже любив: казки його, за словами Володимира Самійленка, «...обвіяні чарами щирого народного духу і повні поезії». Деякі твори, серед них і казка «Близнята», друкувалися у дитячому журналі «Дзвінок», що виходив у Львові.
На Винниківському цвинтарі, неподалік Стрілецької могили, споруджено пам'ятник Іванові Липі, що його в 1937 році встановив люблячий син Юрій, якому батько залишив духовний заповіт — йти по життю, чесно виконуючи і професійний обов'язок, і тримаючи в серці невгасиму віру в майбутнє незалежної держави — України.
Немає коментарів:
Дописати коментар