Біографія / Іван Франко

Іван Франко народився в селищі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Східній Галичині, в родині селянина-коваля. Навчався спочатку в школі села Ясениця-Сільна, потім у так званій нормальній школі при василіанському монастирі у Дрогобичі. У 1875 році закінчив у Дрогобичі гімназію. У багатьох оповіданнях («Грицева шкільна наука», «Олівець») художньо передано окремі моменти з цієї пори життя автора. З них довідуємося, як важко було навіть обдарованому селянському хлопцеві, що на дев'ятому році втратив батька, свого найближчого порадника, здобувати освіту. Доводилося жити на квартирі у далекої родички на околиці Дрогобича, нерідко спати у трунах, які виготовлялися у її столярній майстерні.

Любов до казки Іван Франко виніс ще з раннього дитинства. Мов зачарований, слухав малий Івась цікаві казки про тварин, які розповідала йому мама. Згодом багато казок доводилося йому чути від сільських оповідачів - дідусів та бабусь.

Чарівний світ казок з роками все більше і більше приваблював чутливого й допитливого хлопчика. З дев'яти років, навчаючись у третьому класі, Франко уже старанно записував народні казки від своїх шкільних товаришів, які знали їх силу-силенну і вміли цікаво й захоплююче розповідати. А пізніше почав записувати пісні та прислів'я. І потім уже все життя Франко не кидав збирати і вивчати народні твори. Ставши письменником, Іван Якович сам написав для дітей багато казок. Він об'єднав їх у збірку "Коли ще звірі говорили". Сюди ввійшли такі казки, як "Осел і Лев", "Вовк війтом", "Фарбований Лис" та інші.
Люблять діти також велику віршовану казку Франка "Лис Микита".

Казки Івана Франка вчать дітей бути чесними, правдивими, прищеплюють їм любов до рідної природи, розвивають цікавість і допитливість.