Біографія / Ігор Калинець

Ігор Миронович Калинець народився 9 липня 1939 р. в м. Ходорові на Львівщині в сім'ї службовця. У 1956 р. закінчив середню школу й вступив до Львівського університету ім. І. Франка. 1962 р., закінчивши українське відділення філологічного факультету Львівського університету, почав працювати в обласному архіві: спочатку архіваріусом, а згодом – старшим науковим співробітником.

Перша збірка віршів поета "Вогонь Купала" побачила світ у видавництві "Молодь" 1966 року і була прихильно зустрінута критикою. Проте до 80-х років поета мало хто знав в Україні. За
свою громадянську позицію 1972 року Ігор Калинець отримав шість років суворих таборів і три роки заслання, які відбув на Північному Уралі і в Забайкаллі. Тоді попереднім слідством було встановлено, що він "...внаслідок націоналістичних переконань, починаючи із 1965 року, з метою підриву та ослаблення Радянської влади проводив антирадянську пропаганду і агітацію шляхом створення, розповсюдження та збереження наклепницьких документів, які порочать радянський державний лад". В ув'язненні поет працював токарем і кочегаром. Мучився, але не каявся – і був радий з того, бо відчував, що лишився людиною.

На волю вийшов лише 1981 року. А реабілітували Ігоря Калинця, як і багатьох, лише 1990-го... Після повернення із заслання був редактором журналу львівського обласного відділу Фонду культури.

Творчий доробок І. Калинця становить 17 поетичних збірок, що згруповані у двох циклах: у 1991 р. у Варшаві вийшов перший том циклу "Пробуджена муза" (9 збірок), а в США – другий том "Невольнича муза" (8 збірок).

У доробку поета чимало творів і для дітей, наприклад, "Книжечка для Дзвінки", видана в Києві в 1991 році. Дзвінка – це ім'я коханої видатного карпатського ватажка опришків Олекси Довбуша, пам'ять якого й досі вшановують на Західній Україні. Також ім'ям Дзвінка Ігор Калинець назвав свою доньку. Дружина Ігоря Калинця – відома українська поетеса Ірина Калинець.

У поезії "Писанки" поет змальовує образ найдорожчої для кожного людини – мами. А в першій книжечці для Дзвінки – "Дивосвіт" – автор оживлює образи Стежечки, Блискавки, Веселки, Диму тощо, примушуючи читача замилуватись красою природи і пробудити любов до неї.

Творчість Калинця суттєво вплинула на багатьох українських поетів пізніших поколінь. Після повернення з ув'язнення та виселення 1981 р. Калинець, за його словами, цілком замовкає як поет. Тим часом пише і публікує казки для дітей (наприклад, «Дурні казки», 1998), готує перевидання власних поезій. 1994 р. журнал «Сучасність» опублікував його повість «Молімось зорям дальнім», написану ще 1972 р. під час перебування у слідчому ізоляторі львівської в'язниці. Проте поза всякими сумнівами Калинець був і залишається передовсім поетом, творцем вельми індивідуального, легко пізнаваного і в той же час напрочуд цілісного світу. Займається поет і перекладами художньої літератури, зокрема з польської мови.

Автор двох томів-фоліантів, куди ввійшли сімнадцять збірок оригінальних поезій (перекладені іноземними мовами, а вірші склали три збірки), Ігор Калинець є почесним членом Міжнародного ПЕН-клубу, лауреатом літературної премії імені І. Франка (Чикаго, США, 1979). У 1992 році отримав премію імені В. Стуса, а за книжку вибраних поезій "Тринадцять аналогій" був удостоєний Національної премії України імені Т. Шевченка. Книжка "Слово триваюче" вийшла друком у Харкові в 1997 р.

За визначні заслуги в утвердженні національної ідеї, широку пропаганду українського слова 2005 року відомому поетові та громадському діячеві Ігореві Калинцю було присвоєно звання почесного громадянина Львова.