Біографія / Брати Грімм

Брати Грімм (нім. Die Gebrüder Grimm), Якоб і Вільгельм Грімм, були німецькими вченими, які найбільш відомі публікацію збірників казок і їх працями в галузі мовознавства, що стосуються звучання слів з плином часу (Закон Грімм). Вони є одними з найбільш відомих казкарів Європи. Найбільш відомі їх казки: «Хлопчик з пальчик», «Білосніжка і сім гномів», «Бременські вуличні музиканти», «Спляча красуня»,« Червоний капелюшок», «Попелюшка», «Кішка І мишка в
дружбі», «Заєць і їжак», «Вовк і семеро козенят», «Шість лебедів», «Шестеро увесь світ обійдуть», «Гензель : Гретель», «Три ледарі», «Розумна Ельза», «Дурень Ганс», «Семеро хоробрих», «Старий дід і внучок», «Невдячний син», «Розумна дочка селянська».

Якоб Людвіг Грімм і Вільгельм Карл Грімм народилися відповідно 4 січня 1785 року і 24 лютого 1786 року в Ханау поблизу Франкфурта (земля Гессен). В сім'ї було дев'ять дітей, лише шість з яких пережили дитинство. Вони провели своє раннє дитинство в «ідеалістичній» сільській місцевості. З 1790 по 1796 рік родина Грімм жила неподалік від будинку магістрату Гессен, а батько працював на принца Гессена.

Однак коли Якобу, старшому братові, було одинадцять років їх батько, Філип Вільгельм помер, і сім'я переїхала в тісну квартиру. Через два роки також помер їхній дідусь, залишивши їхню матір надіятися тільки на себе.

Обидва брата поступили у гімназію Фрідріха в місті Кассель, а потім обидва вчилися філософії й праву в Марбурзькому університеті. Фрідріх Савіньї заснував історично-юридичну школу університету, що об'єднувала юристів, лінгвістів та істориків. Саме Савіньі збудив інтерес братів до минулого. Двадцятирічні, вони почали лінгвістичні та філологічні дослідження, які завершиться потім законом Грімм та збором і виданням народних казок. Незважаючи на то що колекції казок стали надзвичайно популярними, вони були по суті побічним продуктом лінгвістичних досліджень - головною метою братів.

У 1808 році, Якоб був назначений головним бібліотекарем короля Вестфалії, а в 1812 році брати Грімм опублікували свої перші томи казок. Вони отримали свої розповіді від жителів сіл і з інших джерел, таких, як вже опубліковані твори з інших культур і мов (наприклад з творів Шарля Перро). В їх співробітництві Якоб відшукував казки в той час як Вільгельм надавав їм літературної формі і дитячого стилю. У 1816 році Якоб став бібліотекарем в Касселі і Вільгельм працював його помічником. Між 1816 і 1818 роками вони опублікували два томи німецьких легенд.

Згодом брати зацікавилися старими мовами та їх впливом на німецьку. Якоб почав спеціалізуватися в історії та структурі німецької мови. Описані їм відносини між словами стали відомі як закон Грімм. Грімм зібрали величезні за обсягом данні. У 1830-х роках браті отримали посади в Геттінгенському університеті. Якоб був призначений професором і головним бібліотекарем в 1830 році, а Вільгельм став професором у 1835 році.

У 1837 році брати Грімм до яких приєдналися п'ять колег професорів Геттінгенського університету протестували проти скасування ліберальної конституції Ганноверської держави до якої належало місто Геттінген. Ця група відома в Німеччині як нім. Göttinger Die Sieben (Геттінгенська сімка). Всі професори були звільнені зі своїх посад університетів і трьох депортували - в тому числі Якоба. Якоб оселилися в Касселі яких не належав до Ганновера і Вільгельм приєднався до нього в домі їх брата Людвіга. Однак, у наступному році, обидва були запрошені в Берлін до короля Прусії, так і там оселилися. В останні роки брати працювали над словником німецької мови нім. Deutsches Worterbuch, перший том якого публікуються в 1854 році.

Якоб залишився холостяком до його смерті, але Вільгельм був в шлюбі Доротею Вілд, дочкою фармацевта від якої в 1825 році брати почули розповідь про червоний капелюшок. В них було четверо дітей.

Вільгельм помер у Берліні 16 грудня 1859, в той час як Яків продовжував роботу над словником і пов'язаних з ним проектами, аж до його смерті в Берліні 20 вересня 1863 року. Брати поховані на цвинтарі при церкві Св. Матвія в Берліні (район Шенеберг).